6. Ринок і ринкові структури. Аналіз попиту і пропонування, їх чинників. Ринкова рівновага та зміни у стані рівноваги.


Як явище господарського життя ринок з\'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичне незалежних господарюючих суб\'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну та ринку.
Ринок — це обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу. Як економічна категорія, поняття «ринок» відображає сутність економічних відносин, що виникають між суб\'єктами економічної системи (виробниками і покупцями) з приводу обміну результатами і умовами (факторами) виробництва.
У вузькому розумінні ринок - це форма економічного обміну, а в  широкому - це система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво важливі завдання у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання.
Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи.
  1. Економічні умови (основою яких є демократизація економіки -  загальні умови ведення  господарювання, які забезпечують ринкові зв\'язки) передбачають:
  • вільний  вибір  форм  власності  на засоби  виробництва (утвердження права господаря);
  • вільне ціноутворення;             
  • забезпечення та захист конкуренції;             
  • вільний вибір виду діяльності;             
  • вільний обіг товару, капіталу, праці;             
  • оподаткування,   фінансування,   кредитування,   валютна політика, які стимулюють підприємницьку діяльність.
  1. Соціальні  умови, які забезпечують гуманність ринкової економіки, охоплюють:
  • систему захисту малозабезпечених верств населення (пенсійне забезпечення);
  • система соціальної допомоги дітям, молоді, безробітним;    
  • система соціального захисту від безробіття.             

3. Правові умови включають систему заходів, пов\'язаних з розробкою правового законодавства і прийняття  економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.
4. Соціально-психологічні та соціально-культурні умови (забезпечують  самореалізацію особи та повагу до неї)  включають:
  • забезпечення свободи розвитку потенціалу особи - кваліфікаційного, освітнього, творчого, комунікативного, підприємницького, морального та ін. ;
  • свобода політичної діяльності;
  • система соціальної відповідальності особи  перед трудовим колективом, суспільством;
  • система задоволення духовних потреб особи;
  • можливість вивчення культурних надбань народів України та світової культури в цілому.
    Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:
  • доступність для будь-якого  споживача всіх товарів, представлених на ринку (відсутність фондування, карток, талонів та інших обмежуючих форм розподілу);
  • необмежена кількість конкурентів, абсолютно вільний вхід у ринок та вихід з нього;
  • повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін, норм прибутку та ін.;
  • свобода  реалізації товарів і послуг,  вибору товарів споживачем та прийняття рішень;
  • пануючий диктат споживача.

Формування ринку відбувається за наступних умов:
  1. Наявність суб\'єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридичне незалежними, можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу;
  2. Еквівалентний обмін товарів;
  3. Конкуренція;
  4. Вільного ціноутворення;
  5. Реальної інформація про ринок і його суб\'єктів.

Ринок виконує ряд функцій:
1. Регулююча функція забезпечує постійність зв\'язків між різними галузями виробництва,  з допомогою ринку встановлюються основні мікро- та макропропорції в економіці, у виробництві та обміні, визначає, «що», «як» і «для кого» виробляти.
2. Стимулююча функція полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництв для одержання найкращих кінцевих результатів.

3. Функція економічного відбору полягає в тому, що завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Реалізуючі цю функцію, ринок підтримує рентабельність економіки в цілому.
4. Інтегруюча функція «зшиває» економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв\'язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних. У цьому проявляється функція ринку.
Ринкові структури – ті його елементи, з яких він складається і які взаємодіють між собою.
Найбільш поширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначення об\'єктів ринкових відносин:
- товарний ринок: ринок предметів споживання та послуг, ринок засобів   виробництва, ринок науково-технічних розробок;
  • фінансовий ринок: ринок інвестицій, ринок цінних паперів,
  • валютний ринок;
  • ринок праці.

Існує і такий критерій розмежування ринку, як ступінь зрілості ринкових відносин: розвинений ринок; ринок, що формується; ринки з різним ступенем обмеження конкуренції: монопольний, олігопольний.
Ринок можна характеризувати відповідно до чинного законодавства: легальний (офіційний), нелегальний (тіньовий, чорний).
Структура ринку може бути охарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою: місцевий, окремих територій, країни (внутрішній), світовий (зовнішній).
Ринк забезпечує такі переваги господарювання:
- ефективність розподілу ресурсів, бо конкурентна боротьба між виробниками спрямовує ресурси у виробництво тих товарів і послуг, які найбільш необхідні суспільству, а це веде до максимальної економічної ефективності;
- успішне функціонування щодо обмеженої інформації, досить мати інформацію про ціну і витрати виробництва;
- гнучкість ринку, висока пристосованість до у мов, що динамічно змінюються;
- оптимальне до використання досягнень НТП (науково-технічного прогресу), новітніх технологій, що дозволяє тому, хто їх використовує, мати тимчасову перевагу над конкурентами;
- свобода вибору дій і споживачів і виробників;
- задоволення різноманітних потреб, підвищення якості товарів (послуг), більш швидке корегування нерівноваги ринку, диспропорцій в економіці.
Але ринку притаманні й недоліки:
- ринок допускає і навіть стимулює згасання конкуренції; (головного контролюючого механізму);
- підрив суверенітету споживача (задовольняє попит тих у кого є гроші). Ринок не орієнтується на виробництво соціально необхідних товарів;
- нагромадження матеріальних ресурсів, що спричиняє нерівномірність розподілу грошових ресурсів (“Спритні ділки” досить швидко наживаються, а право спадщини посилює цей процес нагромадження);
- не сприяє збереженню невідтворювльаних ресурсів, не має економічного механізму захисту навколишнього середовища, не може регулювати використання ресурсів, які належать всьому людству ;
- не стимулює виробництво суспільних благ(мости, шляхи, освіта, охорона здоров’я), не забезпечує фундаментальних досліджень у науці.
Життєвоздатність ринку забезпечується його інфраструктурою, тобто системою державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб\'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію та регулюють рух товарно-грошових потоків. Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідну інфраструктуру ринку.
Особливе місце серед елементів інфраструктури належить біржам. Біржа — це установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа праці).
До інфраструктури ринку входить розгалужена система приватних, кооперативних, державних і змішаних оптових і роздрібних торговельних структур, які визначають стан двох форм торгівлі в країні: оптову і роздрібну, а  також система інженерно-консультаційних послуг комерційного характеру (інжиніринг, консалтинг).

<< | >>
Источник: Булгаков А.А.. Лекції з економічної теорії. 2010. 2010

Еще по теме 6. Ринок і ринкові структури. Аналіз попиту і пропонування, їх чинників. Ринкова рівновага та зміни у стані рівноваги.:

  1. 6. Ринок і ринкові структури. Аналіз попиту і пропонування, їх чинників. Ринкова рівновага та зміни у стані рівноваги.
  2. 18. Теорії споживання. Функції споживання та заощадження. Інвестиції, їх види, чинники інвестування.
  3. 3. методичні рекомендації ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО CЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГРОШОВИХ ВІДНОСИН
  5. Пофакторний аналіз інфляції
- Авторское право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -